хвилевід


хвилевід
-во́ду, ч., радіо.
Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "хвилевід" в других словарях:

  • хвилевід — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • хвилевідбійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • хвилевідбійний — а, е. Признач. для відбивання хвиль …   Український тлумачний словник

  • світловід — во/да, ч. Променевий хвилевід для передачі електромагнітного випромінювання видимого діапазону довжин хвиль …   Український тлумачний словник