- хвилевід
- -во́ду, ч., радіо.Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
хвилевід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
хвилевідбійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хвилевідбійний — а, е. Признач. для відбивання хвиль … Український тлумачний словник
світловід — во/да, ч. Променевий хвилевід для передачі електромагнітного випромінювання видимого діапазону довжин хвиль … Український тлумачний словник